Вештання Києвом (26 вересня 2015)
Sep. 29th, 2015 09:36 pmМайже весь вересень 2015-го року видався дуже теплим, літнім. Хоча я б не сказав, що він мені навіював атмосферу літа, навпаки, все ж таки це був початок осені. Просто це осіннє сонце було таким гарячим, бажаючим якнайбільше попестити землю своїм теплом. І от сьогодні це осіннє тепле золотаве сонце підсвічувало головну браму стародавнього Києва, чи той же Замок барона (насправді - будинок поміщика Підгорського, просто справжній барон – барон Штейнгель, свого часу жив поряд і багато хто думав, що і цей маєток також належить йому).


Вулиця Лисенка, на якій сховалась книгарня Є, стежить за всіма своїми циферблатами. Загалом коли просто вирішуєш прогулятись Києвом, ніколи не відаєш на що в кінцевому випадку натрапиш, свідком чого власне станеш. Тому все що відбувається, іноді складається просто так, і п’єсу Подерев’янського в книгарні почитаєш і зрештою і гарне виконання від вуличних музикантів почуєш.

Ці вуличні музиканти малу назву Фанкі, про це оголошували і вони самі і хлопець на велосипеді який роздавав агітки театру «Дивні люди» і запрошував відвідувати вистави, стверджував, що Фанкі гратимуть і там. От запам’ятавши оте Фанкі довго копирсаєшся в інтернеті в пошуках цього гурту. Знаходиш якісь гурти Fanky, Franky. Врешті решт, декілька разів полишаючи будь які надії знайти, накопуєш їх – Funkey, до того ж паралельно виринає ще й якийсь Funkey Music Band. Тож, назва цього гурту саме Funkey. І от ці наші Funkey стають помітними напевно починаючи з цього року, насамперед участю в Х-факторі. Вони там вже встигли відмітитись, їх барабанщик (за сумісництвом менеджер гурту) поскандалив там у студії, коли гурт чекав свого виходу на сцену, покричав, вимагав не знімати його, вимкнути телекамери. Причин цього я так і не зрозумів, але як відомо, щоб тебе помічали, потрібно постійно і голосно про себе заявляти. Тож це міг бути просто такий собі піар-хід. Так чи інакше журі їм сказало за це ая-яй, але з три «так» вони пройшли далі, до наступної сходинки відбору. Поки не відомо, що там буде далі. Чи покажуть цей гурт ще раз (по теліку поки показують відбори Х-фактору в інших містах країни) чи взагалі про цей гурт забудуть – покаже час. Так чи інакше, вони варті уваги.
Крім того, біля Золотих Воріт можна побачити творчість молодої художниці Маріам Найєм. Яке, я так розумію, покликане показати, що дерева також живі істоти, вони також все чують, відчувають і бачать. І з ними не можна так по споживацьки поводитись, як наразі поводиться людина. Наврядчи вони мріють про те, щоб перетвориться на офісний папір.

на розі вулиць Лисенка та Ярославів Вал, місто Київ, 26 вересня 2015 рік
Мегапарад у вишиванках

Цієї ж суботи 26 вересня біля Золотих Воріт збирались люди у вишиванках. Дивлячись на ці вишивані сорочки та сукні, розумієш наскільки ж це розкішне вбрання. Особливо, коли на білому кольорі, як символі чистоти, постають чудові візерунки. Відчувається дихання цілої епохи.

Одна жіночка притягла навіть кицьку, яка одразу ж стала зіркою цієї ходи. Навряд чи якийсь фотограф зміг проминути це чудо. І якщо в інтернеті спробувати пошукати фотографії про цей мегамарш – тітоньку з цим білим пухнастим чудом одразу ж знаходиш.

Загалом, це був потік світлої енергії, що струменів вулицями Києва. Від Золотих Воріт через вулицю Золотоворітську виплив на Володимимрську і вже через Софіївську площу на Андріївський узвіз і далі вже на Контрактову… Я полишив ходу на Софіївській площі.

Хода набуває зовсім іншого змісту, коли дівчата пригадують пісню, текст якої мали б знати всі, і починаються співати. Пісню підхоплюють і всі інші. Серце наповнюється теплом.
біля Золотих Воріт та вулиця Золотоворітська, місто Київ, 26 вересня 2015 рік
Софія київська

Тим часом, у заповіднику Софія київська був організований черговий сімейний відпочинок. Тихе, затишне місце для дітей і дорослих для того, щоб помалювати, поробити якісь штуки з тканин, паперу.

Поробити аплікації

Пограти на старовинних музичних інструментах

Справа в тім, що тут був представлений якийсь гурток (або декілька незалежних один від одного гуртків), який заохочує всіх до саморозвитку. Тут запрошують навіть і дорослих почати відвідувати театральні курси і спробувати себе, як воно бути справжнім актором. Як приклад саморозвитку, були виставлені картини, написані дітьми.

Також організовано було і місце «Сфоткай мене». Як це було і під час фестивалю Смальта коли створили місце для класичного музиканта-композитора, тільки на цей раз це було місце письменника, письменника з тих часів, коли ще текст набирали на друкарських машинках і писали пером.

Сліди дитячих забав закарбувались в акуратно складених каштанах біля лавки.

Так, каштани вже дозріли і сиплються з дерев. Це, знов таки, ознака осені.

Такою ж ознакою є і яблука. На території Софії київської ростуть яблуні.

Національний заповідник «Софія Київська», місто Київ, 26 вересня 2015 рік
Закриття мотосезону

Загалом же цей день став особливим і для байкерів. Цієї суботи вони відзначали закриття мотосезону.

Поки клуби байкерів з різних міст країни потроху підтягувались до Софіївської площі, яка була однією з місць збору для початку святкування, ті хто вже приїхали спокійно походжали, спілкувались, фотографувались з бажаючими.

А бажаючих було достатньо. Навіть хода у вишиванках, проходячи через Софіївську площу, загубила тут своїх прихильників, які не були проти того щоб зафіксувати себе разом з харизматичними байкерами та разом із виблискуючими на сонці шикарними байками.

Згодом, площа наповнилась ревом моторів, і вся ця ватага байкерів, сформувавши колону, рушила до одного із столичних розважальних комплексів продовжувати своє святкування. Яке мало б закінчиться різноманітними шоу, конкурсами, феєрверками, стриптизом, морем їжі та напоїв, та грандіозним рок-концертом за участі ВВ та Братів Гадюкіних.
Софіївська площа, місто Київ, 26 вересня 2015 рік
Вулиця Лисенка, на якій сховалась книгарня Є, стежить за всіма своїми циферблатами. Загалом коли просто вирішуєш прогулятись Києвом, ніколи не відаєш на що в кінцевому випадку натрапиш, свідком чого власне станеш. Тому все що відбувається, іноді складається просто так, і п’єсу Подерев’янського в книгарні почитаєш і зрештою і гарне виконання від вуличних музикантів почуєш.
Ці вуличні музиканти малу назву Фанкі, про це оголошували і вони самі і хлопець на велосипеді який роздавав агітки театру «Дивні люди» і запрошував відвідувати вистави, стверджував, що Фанкі гратимуть і там. От запам’ятавши оте Фанкі довго копирсаєшся в інтернеті в пошуках цього гурту. Знаходиш якісь гурти Fanky, Franky. Врешті решт, декілька разів полишаючи будь які надії знайти, накопуєш їх – Funkey, до того ж паралельно виринає ще й якийсь Funkey Music Band. Тож, назва цього гурту саме Funkey. І от ці наші Funkey стають помітними напевно починаючи з цього року, насамперед участю в Х-факторі. Вони там вже встигли відмітитись, їх барабанщик (за сумісництвом менеджер гурту) поскандалив там у студії, коли гурт чекав свого виходу на сцену, покричав, вимагав не знімати його, вимкнути телекамери. Причин цього я так і не зрозумів, але як відомо, щоб тебе помічали, потрібно постійно і голосно про себе заявляти. Тож це міг бути просто такий собі піар-хід. Так чи інакше журі їм сказало за це ая-яй, але з три «так» вони пройшли далі, до наступної сходинки відбору. Поки не відомо, що там буде далі. Чи покажуть цей гурт ще раз (по теліку поки показують відбори Х-фактору в інших містах країни) чи взагалі про цей гурт забудуть – покаже час. Так чи інакше, вони варті уваги.
Крім того, біля Золотих Воріт можна побачити творчість молодої художниці Маріам Найєм. Яке, я так розумію, покликане показати, що дерева також живі істоти, вони також все чують, відчувають і бачать. І з ними не можна так по споживацьки поводитись, як наразі поводиться людина. Наврядчи вони мріють про те, щоб перетвориться на офісний папір.
на розі вулиць Лисенка та Ярославів Вал, місто Київ, 26 вересня 2015 рік
Мегапарад у вишиванках
Цієї ж суботи 26 вересня біля Золотих Воріт збирались люди у вишиванках. Дивлячись на ці вишивані сорочки та сукні, розумієш наскільки ж це розкішне вбрання. Особливо, коли на білому кольорі, як символі чистоти, постають чудові візерунки. Відчувається дихання цілої епохи.
Одна жіночка притягла навіть кицьку, яка одразу ж стала зіркою цієї ходи. Навряд чи якийсь фотограф зміг проминути це чудо. І якщо в інтернеті спробувати пошукати фотографії про цей мегамарш – тітоньку з цим білим пухнастим чудом одразу ж знаходиш.
Загалом, це був потік світлої енергії, що струменів вулицями Києва. Від Золотих Воріт через вулицю Золотоворітську виплив на Володимимрську і вже через Софіївську площу на Андріївський узвіз і далі вже на Контрактову… Я полишив ходу на Софіївській площі.
Хода набуває зовсім іншого змісту, коли дівчата пригадують пісню, текст якої мали б знати всі, і починаються співати. Пісню підхоплюють і всі інші. Серце наповнюється теплом.
біля Золотих Воріт та вулиця Золотоворітська, місто Київ, 26 вересня 2015 рік
Софія київська
Тим часом, у заповіднику Софія київська був організований черговий сімейний відпочинок. Тихе, затишне місце для дітей і дорослих для того, щоб помалювати, поробити якісь штуки з тканин, паперу.
Поробити аплікації
Пограти на старовинних музичних інструментах
Справа в тім, що тут був представлений якийсь гурток (або декілька незалежних один від одного гуртків), який заохочує всіх до саморозвитку. Тут запрошують навіть і дорослих почати відвідувати театральні курси і спробувати себе, як воно бути справжнім актором. Як приклад саморозвитку, були виставлені картини, написані дітьми.
Також організовано було і місце «Сфоткай мене». Як це було і під час фестивалю Смальта коли створили місце для класичного музиканта-композитора, тільки на цей раз це було місце письменника, письменника з тих часів, коли ще текст набирали на друкарських машинках і писали пером.
Сліди дитячих забав закарбувались в акуратно складених каштанах біля лавки.
Так, каштани вже дозріли і сиплються з дерев. Це, знов таки, ознака осені.
Такою ж ознакою є і яблука. На території Софії київської ростуть яблуні.
Національний заповідник «Софія Київська», місто Київ, 26 вересня 2015 рік
Закриття мотосезону
Загалом же цей день став особливим і для байкерів. Цієї суботи вони відзначали закриття мотосезону.
Поки клуби байкерів з різних міст країни потроху підтягувались до Софіївської площі, яка була однією з місць збору для початку святкування, ті хто вже приїхали спокійно походжали, спілкувались, фотографувались з бажаючими.
А бажаючих було достатньо. Навіть хода у вишиванках, проходячи через Софіївську площу, загубила тут своїх прихильників, які не були проти того щоб зафіксувати себе разом з харизматичними байкерами та разом із виблискуючими на сонці шикарними байками.
Згодом, площа наповнилась ревом моторів, і вся ця ватага байкерів, сформувавши колону, рушила до одного із столичних розважальних комплексів продовжувати своє святкування. Яке мало б закінчиться різноманітними шоу, конкурсами, феєрверками, стриптизом, морем їжі та напоїв, та грандіозним рок-концертом за участі ВВ та Братів Гадюкіних.
Софіївська площа, місто Київ, 26 вересня 2015 рік