ШИПІТ 2017

[dyvosny]

Першим, кого зустрів на Шипоті це були Алма і Борода... а далі понеслись дні за днем, Даня і Соня з Києва, Даша з Москви, чудові панки, зокрема Люба, а також Соля, Михайлина, Василь, Алік Олісевич, чорниці, гори, водоспад... а ще люди, імена яких я не запам'ятав...




1 ЛИПНЯ



В потязі.



Як раз, через півгодини, як потяг рушив - був сильний дощ.



На одній зі станцій після дощу.



Люди на відпочинку.



Крізь лісопосадки.



Загадкові рифлені хмари.



Повз квітучі луки.

2 ЛИПНЯ



По прибутті у Воловець о 5:30.



Ранкова прогулнка з наплічником до Подобовця.



Разом з коровами. Їх після шостої багато хто виводить пастись. У кого одна, у кого - дві.



Йдучи через селище Гукливий.



А це вже у Подобовці.



Цвіте картопля.



Сільська дорога.



Шипітське порося.



На галявині 2-го липня. Все тільки починається.



Поселившись, спускаюсь у низ, до яток.



Окунутись у водоспаді - це обов'язково.



Численні туристи. Поломнічество до водоспаду.



Будуються нові зручні місця для шипітського ярмарку.



Коник на наметі.

3 ЛИПНЯ



Зелень лісу.



Рух вгору. Дерево на схилі.



Озираючись у низ - на пройдений шлях.



Гори.



Жовті квіти.



На хребті сильний вітер. Шумить у вухах.



Якщо зайти за камінь - тиша і спокій.



Милуючись красою Всесвіту.



Вказівники.



Дехто обирає інший засіб пересування по горах.



Гори, хмари.



Маленьке болото на хребті.



Мох.



Хмара насувається на гори.



Хмара рухалась прямо на мене.



Обволікуючи гори.



Ще трохи...



і намалювалась стіна з суцільного туману.



Хоч у низу - видно просвіти.



Спустившись в низ у ліс.



Чорниці.



Коник на чорничному кущі.



Складена з каміння груба.



Шипітське порося.

4 ЛИПНЯ



Ярмарки, готелі, магазини.



Чорниця.



Йдучи в гори - це найбільша перепона, неймовірна спокуса лишитись біля кущів і беззупинно збирати в долоню та їсти чорницю.

5 ЛИПНЯ



Метелики, що пурхають біля чорничних кущів.



Гірські джерельні потоки.



З яких збирається ріка.



Звідси починається ріка...



...яка живить водоспад Шипіт.



Селфі.



Ящірка.

6 ЛИПНЯ



Горить вологий хмиз.



Після дощу. Даша.



Соня.



Чувак з Білорусії.



Шипітська галявина.



Водоспад.



На дереві.



Даня.



Шипітське наметове містечко.



В другій половині дня - збирають ватру.



Тусовка біля місця ватри.



Тут і Алік і Люба, і олдові, що починали традицію Шипоту.



Барабанний джем на пузі.



Шаманське дійство.



Народ не припиняє заселяти галявину.



Хоча для багатьох ватра - це кульмінація свята. Піпл підтягується на початок дійства.



Ватра готова для розпалу.



Ватра горить.



Наколо - багато народу.

7 ЛИПНЯ



Наступний день.



Виникло бажання все ж залізти на вершину хоч якої-небудь гори.



Але таки вершину.



По хребту я вже гуляв.



Минулого разу дещо завадив сильний вітер. Цього разу його майже не було.



Туристи падають біля кожного стовпа.



Дорога по хребту.



Байкер зупинився помилуватись красотами.



Байкер.



Краєвиди.



Розгалудження хребта.



Йдучи на гору Великий верх.



Табличка про те, що це вершина гори.



Вказівники про тте, куди можна дійти і скільки це по кілометражу та дуже приблизно скільки займе часу.



На вершині Великого верху.



Все ще на вершині.



Вказівники, люди, небо.



Долина гірських річок.



Пухнаста комаха відпочиває.

8 ЛИПНЯ



День від'їзду.



Річка, та що біля галявини.



Спускаючись до приватних маршруток.



На вокзалі.



В очікуванні потяга.



Електричка до Львова. Декому до Львова потрібно було тільки для того, щоб звідти стопити, подоружуючи кудись далі. Наприклад в Одесу.



Ще трохи очікувань.



І от вже потяг до Києва.


1 - 8 липня 2017 року.

Comments

[maxiwell]

Крута подорож!

[dyvosny]

О, так. Дякую.