dyvosny | Стародавні стежки

Монахи, ремесленики, учні філософських шкіл, які стоптували свої сандалі стародавніми стежками, навряд чи могли уявити завантажений автомобілями світ сьогодення. Їм завше відкривався подібний краєвид. Дороги в ті часи завше були просякнуті ароматом кінського навозу. На узбіччі цвіли екологічно чисті кульбабки. А в розігрітих печах пеклися пироги.

Замотайте хліб у хустину, притисніть до тіла, відчуйте тепло. А потім підіть пасти корів і їжте цей хліб з росою. Або ж росу з хлібом. Хто як любить. Про смаки не сперечаються. Крихи нападають в траву на радість горобцям. Або ж проростуть новими хлібами на київських горах. Або ж, або ж, або же, обо же... Це стане новою прикрасою для краєвиду з панорамним видом на Андріївську церкву. Не зважаючи на те, що це будуть просто заколисані на горі хліба.